Ялівщина — легені Чернігова, цей парк несе позитивний енергетичний заряд

У 2017 році Міністерство екології та природних ресурсів України планує спрямувати зусилля на виявлення основних чинників, що несуть загрозу стану екосистем водно-болотних угідь, розроблення заходів з протидії таким чинникам, оновлення інформації щодо стану водно-болотних угідь та подання відповідної інформації до Рамсарського секретаріату.

Річка Стрижень на Чернігівщині належить до басейну р. Десна і є її правобережною притокою першого порядку. Басейн річки знаходиться в межах лісової зони.

Територія РЛП «Ялівщина» тісно пов’язана з р. Стрижень. В межах РЛП «Ялівщина» р. Стрижень складає площу водньої поверхні біля 35 га. Довжина річки складає 32,4 км, площа водозбору 158 км2, залісеність 8,0 %, заболоченість 0,28 %, розораність 57,3 %.

За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 150,00 м, що знаходиться у 2,5 км на захід від с. Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області.

Річка не має приток довжиною більше 10 км. Коефіцієнт густоти річкової сітки, без врахування річок з довжиною менше 10 км, складає 0,21 км/км2.

На сьогодні, басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини.

Для русла р. Стрижень властиві значні антропогенні зміни – зарегульованість, вирівнювання, забруднення стоками (особливо на відрізку по м. Чернігів, де розташовано 3 водосховища загальною площею 42,7 га та загальним об’ємом близько 955,9 тис.куб.м). Меандрування обмежене та незначне. Також особливістю басейну річки є те, що майже вся площа його знаходиться в межах Чернігівсько-Ріпкинського лесового острова. Це проявляється в почленованості берегів (більше лівий берег) та зсувами. Русло переважно прямолінійне.

Річка Стрижень важлива для міста з позицій: історичної естетичної;рекреаційної; туристичної; екологічної; символічної, знакової. Крім того, р. Стрижень виступає середовищем життя для водоплавних птахів.

Історично-сформована територія РЛП «Ялівщина», розташована в північно-східній частині Чернігова та р. Стрижень утворюють унікальну екосистему, необхідну місту як цінну зелену та рекреаційну зону що лікує, надихає, несе позитивний енергетичний заряд, є легенями міста й значною мірою зменшує антропогенне навантаження та пом’якшує несприятливі наслідки кліматичних змін, що відбуваються зараз у світі.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо збереження та сталого використання водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваємося, що Ви приєднаєтеся до нас і зробите свій внесок у виконання вимог Рамсарської конвенції та забезпечення збереження водно-болотних угідь для пом’якшення впливу екстремальних погодних явищ!

А взагалі Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн-Договірних Сторін Конвенції.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природі водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН, приблизно 90% всіх стихійних лих пов’язані з водою. Міжнародні експерти передбачають зростання кількості небезпечних стихійних явищ у зв’язку зі змінами клімату.

Проте, переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трансформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь.

У 2017 році Рамсарський Секретаріат закликає пам’ятати проте, що:

– водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки для допомоги нам у протидії екстремальним погодним явищам;

– відповідне управління водно-болотними угіддями надає місцевим громадам можливості протидії стихійним лихам та швидкого відновлення;

– необхідно вживати заходів для охорони та пропаганди сталого використання водно-болотних угідь.

Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна-Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

На цей час зазначений Перелік включає 2 247 водно-болотне угіддя загальною площею близько 215,051 млн. га. Серед них і наші 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею біля 770,545 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, 11 у 2004 році, у 2016 році Секретаріатом Рамсарської конвенції прийняв рішення про надання міжнародного статусу ще 4 водно-болотним угіддям України.

Крім того, Україна очікує на включення до Рамсарського списку ще низки водно-болотних угідь протягом 2017 року.

Володимир Свердлов – директор РЛП «Ялівщина», м.Чернігів